Як ми забули про ангіни: історія одужання онука
У мене онук постійно хворів. Приймає від січня і ми забули про ангіни. Малому 8.5 років. До цього, здавалося, не було жодного місяця, щоб ми не стикалися з черговою проблемою зі здоров’ям. Постійні нежитті, кашель, який переходив у бронхіт, і, звісно ж, ті самі напасті – ангіни, які виснажували дитину та лякали нас, батьків. Ми перепробували, здавалося б, усе: від народних засобів, якими нас ще бабусі лікували, до сучасних медикаментів, які призначали лікарі. Але ефект був тимчасовим, і хвороби поверталися з новою силою, немовби знущаючись над нашим терпінням та надіями.
Особливо тривожними були моменти, коли температура піднімалася до критичних позначок, а горло ставало настільки запаленим, що навіть ковтати воду було боляче. Це впливало не тільки на фізичний стан дитини, але й на його емоційний стан. Він ставав дратівливим, плаксивим, втрачав інтерес до ігор та навчання. Ми бачили, як страждає наша дитина, і це було найгірше. Постійні пропуски школи, занять у спортивних секціях, які він так любив, – усе це призводило до відставання у навчанні та відчуття ізоляції від однолітків.
Я пам’ятаю, як кожного разу, коли він знову починав чхати чи скаржитися на біль у горлі, серце стискалося від тривоги. Ми постійно були на зв’язку з лікарями, проходили безліч обстежень, здавали аналізи. Нам радили зміцнювати імунітет, але як це робити, коли дитина постійно хворіє? Це було замкнене коло, з якого, здавалося, не було виходу. Ми вже почали переживати, що така слабкість імунної системи може мати довготривалі наслідки для його здоров’я в майбутньому.
І ось, коли ми вже майже втратили надію, нам порекомендували один засіб. Спочатку ми ставилися до цього з певною долею скептицизму, адже стільки всього вже було спробувано. Але, зваживши всі «за» і «проти», вирішили спробувати. Почали давати його онукові в січні. І, знаєте, результат перевершив усі наші найсміливіші очікування. З того часу, як ми почали цей курс, ми забули про ангіни. Це не просто слова, це реальний факт, який ми переживаємо щодня.
Зараз, коли за вікном уже весна, а незабаром і літо, ми з полегшенням усвідомлюємо, що жодного разу за цей період онук не захворів на ангіну. Навіть звичайний нежить став рідкістю. Його енергія повернулася, він знову активно займається спортом, відвідує школу без пропусків, а його сміх і радість наповнюють наш дім. Це неоціненний подарунок для нас, бабусі та дідуся. Ми бачимо, як він радіє життю, як повноцінно розвивається, і це найголовніше.
Йому зараз 8.5 років, це вік, коли діти дуже активні, пізнають світ, граються з друзями. І для цього їм потрібне міцне здоров’я. Те, що ми отримали зараз, – це не просто відсутність хвороб, це повернення до нормального, повноцінного дитинства. Ми безмежно вдячні за цей результат, за можливість бачити онука здоровим, щасливим і повним сил. Це справжнє диво, яке змінило наше життя. Наша головна молитва тепер – щоб цей ефект тривав якомога довше, і щоб наша дитина росла здоровою та міцною.

